Словник української мови (1927)/бобрик

Матеріал з Вікіджерел

Бо́брик, ка, м. 1) Ум. от бобе́р. 2) Род медной пуговицы: такие пуговицы гуцулы изготовляют сами, употребляя их для украшения кожаных поясов, кож. сумок и пр. Шух. I. 126, 127, 278.