Словник української мови (1927)/божитися
Зовнішній вигляд
◀ божистий | Словник української мови Б божитися |
божиця ▶ |
|
Божи́ти́ся, жу́ся, жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.