Словник української мови (1927)/боклаг

Матеріал з Вікіджерел

Бо́клаг, га, м., бокла́га, ги, ж. Плоский боченок. Ном. № 3004. Шух. I. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. Боклажо́к.