Словник української мови (1927)/бокувати

by Борис Грінченко

◀ бокрейда

Словник української мови Борис Грінченко Б бокувати

бокури ▶

Київ: Горно, 1927

Бокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Сидеть боком. Не бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.