Словник української мови (1927)/бокувати
| ◀ бокрейда | Словник української мови Б бокувати |
бокури ▶ |
|
Бокува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Сидеть боком. Не бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.