Словник української мови (1927)/болона
| ◀ болко | Словник української мови Б болона |
болонкарь ▶ |
|
Боло́на, ни, ж. 1) Плева, оболочка, перепонка. Желех. 2) Оконное стекло. 3) Ворота? калитка? Да прибіжи, коню, додому, да ударь копитом в болону. Нп. Ум. Боло́нка, боло́ночка. Ой як гляне у його болоночку, аж усі ляхи в місті. АД. II. 91. См. Оболо́на.