Словник української мови (1927)/болото

by Борис Грінченко

◀ болотняний

Словник української мови Борис Грінченко Б болото

болотюга ▶

Київ: Горно, 1927

Боло́то, та, с. 1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті. Ном. 2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано. Рудч. Ск. I. 111. 3) Збив го на боло́то. Избил его до безпамятства. Фр. Пр. 105. Ум. Болі́тце, боло́течко. Доріжку проложив аж до того болітця, що коло мостка. Драг. 222.