Словник української мови (1927)/болізний
| ◀ болібрюх | Словник української мови Б болізний |
болізно ▶ |
|
Бо́лізний и бо́лісний, а, е. 1) Болезненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос. Мир. Пов. II. 77.