Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/бородатий

Матеріал з Вікіджерел

Борода́тий, а, е. 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. III. 342. 2) —та трава́. Раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111.