Словник української мови (1927)/боротати
| ◀ боростатися | Словник української мови Б боротати |
бороти ▶ |
|
Боро́тати, таю, єш, гл. 1) Очищать от шелухи (просо). 2) Тормошить? Сбивать с толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.