Словник української мови (1927)/ботей

Матеріал з Вікіджерел

Боте́й, те́ю, м. 1) = Отара. Шух. I. 195, 198. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами. Шух. I. 210. *2) Овечий пастух. Йди покажи… аби мій косар знав, як ручки брати, аби мій ботей знав, куди овечки пускати. Черемш.