Словник української мови (1927)/брання
| ◀ бранка | Словник української мови Б брання |
браночка ▶ |
|
Бра́ння́, ня, с. 1) Бранье, действие берущего. Браньом не збіднієш. Фр. Пр. 116. Солодше бранє, як даванє. Фр. Пр. 116. 2) Выдергивание, вырывание льна (при уборке). З ким мені льон брати?.. а з свекорком брання — тільки воркотання. Грин. III. 82.