Словник української мови (1927)/братуха

Матеріал з Вікіджерел

Брату́ха, хи, м. Увелич. и ласкат. от брат. Був їй братуха в других. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173.