Словник української мови (1927)/брехунка

by Борис Грінченко

◀ Брехунівка

Словник української мови Борис Грінченко Б брехунка

брехунчик ▶

Київ: Горно, 1927

Бреху́нка, ки, ж. 1) = Бреху́ха. Желех. 2) Пучок волос и углубление на задней части шеи. Подольск. г. *3) Гадалка, ворожея. Ти, каже небіжчик, якась брехунка, то дай мені розвязок на сон. Стеф. Ум. Бреху́ночка.