Словник української мови (1927)/брикун
Зовнішній вигляд
◀ брику | Словник української мови Б брикун |
брикуха ▶ |
|
Брику́н, на́, м. 1) Резвая лошадь. 2) Шалун, резвый мальчик. Левч. 178. 3) Своенравный человек. Ум. Брикуне́ць, брику́нчик.
◀ брику | Словник української мови Борис Грінченко Б брикун |
брикуха ▶ |
|
Словник української мови — Б
брикун
Борис Грінченко
1927
Брику́н, на́, м. 1) Резвая лошадь. 2) Шалун, резвый мальчик. Левч. 178. 3) Своенравный человек. Ум. Брикуне́ць, брику́нчик.