Словник української мови (1927)/бринькати
Зовнішній вигляд
◀ бринькання | Словник української мови Б бринькати |
бринькач ▶ |
|
Бри́нькати, каю, єш, гл. 1) Наигрывать на струнном инструменте. 2) Плохо играть, бренчать. 3) Дергать за струну.
◀ бринькання | Словник української мови Борис Грінченко Б бринькати |
бринькач ▶ |
|
Словник української мови — Б
бринькати
Борис Грінченко
1927
Бри́нькати, каю, єш, гл. 1) Наигрывать на струнном инструменте. 2) Плохо играть, бренчать. 3) Дергать за струну.