Словник української мови (1927)/бристи
| ◀ бринявий | Словник української мови Б бристи |
брись ▶ |
|
*Бри́сти, ду́, де́ш = Брести́. Як Юра Шикманюк брив Черемош. Франко. Якби не любила, то я-б не ходила, — я до твого сина бистру річку брила. Нп. Коні не годні Дністер бристи. Хот. Нік.