Словник української мови (1927)/бровко

by Борис Грінченко

◀ бровище

Словник української мови Борис Грінченко Б бровко

бродило ▶

Київ: Горно, 1927

Бровко́, ка́, м. Кличка собаки с большими бровями. Kolb. I. 65. Побачила, що ось лежав у бур'яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. К. МБ. II. 119.