Словник української мови (1927)/брунькувати
| ◀ брунькати | Словник української мови Б брунькувати |
брунькуватий ▶ |
|
Брунькува́ти, ку́ю, єш, гл. С'едать древесные почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема. Харьк. г.
| ◀ брунькати | Словник української мови Борис Грінченко Б брунькувати |
брунькуватий ▶ |
|
Словник української мови — Б
брунькувати
Борис Грінченко
1927
Брунькува́ти, ку́ю, єш, гл. С'едать древесные почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема. Харьк. г.