Словник української мови (1927)/брязкати
| ◀ брязкання | Словник української мови Б брязкати |
брязкач ▶ |
|
Бря́зкати, каю, єш, гл. Бряцать, звенеть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Нп.
| ◀ брязкання | Словник української мови Борис Грінченко Б брязкати |
брязкач ▶ |
|
Словник української мови — Б
брязкати
Борис Грінченко
1927
Бря́зкати, каю, єш, гл. Бряцать, звенеть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Нп.