Словник української мови (1927)/бубка
Зовнішній вигляд
◀ бубенець | Словник української мови Б бубка |
бублейниця ▶ |
|
*Бу́бка, ки, ж. Ягода (чаще всего с твердой кожурой, косточковый плод.) Оця маленька слива, що коло старої, то виросла не з корня, а з бубки. Крим.