Словник української мови (1927)/бугало
| ◀ бугайчик | Словник української мови Б бугало |
бугаш ▶ |
|
Бу́гало, ла, с. ? Встречено в любовном заклинании. Не лети ж ти, огнений бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в'ялить! Полети ж ти, огнений бугало, до козака у двір…, учепися ти йому за серце…, щоб він мене не запив, не заїв, із иншими не загуляв, усе мене на помислях мав. Чуб. I. 92, 93.