Словник української мови (1927)/будувати
| ◀ будування | Словник української мови Б будувати |
будуватися ▶ |
|
Будува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Чуб. III. 131. Для кого ж ти, мила, сей двір будувала? Чуб. V. 167, Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Труну́ будува́ти. Делать гроб. 2) Основывать. Розмовляють, розказують: як Січ будували… Шевч. 125.