Словник української мови (1927)/бузьків

Матеріал з Вікіджерел

Бузькі́в, ко́ва, ве. 1) Принадлежащий аисту. Бузькове гніздо. 2) — оге́нь. Раст. Lychnis flos cuculi. Вх. Пч. 11. 33.