Словник української мови (1927)/буковина
| ◀ буковий | Словник української мови Б буковина |
буковинець ▶ |
|
Бу́ко́ви́на, ни, ж. 1) Буковое дерево. Гол. I. 106. Як упаде жовтий листок з тої буковини. Нп. 2) Буковый лес. Шух. I. 177. 3) Страна: Буковина. Ум. к 1 и 2 знач.: букови́нка, букови́ночка, букови́нонька. А в лісі, в лісі в буковинойці, там же мі кукала сива зазулейка… Вистинала би я ліс буковину… Гол. II. 77.