Словник української мови (1927)/бунтовливий
| ◀ бунтівниця | Словник української мови Б бунтовливий |
бунтовник ▶ |
|
Бунто́вли́вий, а, е. Склонный к бунтам, мятежам, мятежный. Ваші предки бунтовливі. К. Псал. 220. Бунтовливі піддані. Мир. ХРВ. 159.
| ◀ бунтівниця | Словник української мови Борис Грінченко Б бунтовливий |
бунтовник ▶ |
|
Словник української мови — Б
бунтовливий
Борис Грінченко
1927
Бунто́вли́вий, а, е. Склонный к бунтам, мятежам, мятежный. Ваші предки бунтовливі. К. Псал. 220. Бунтовливі піддані. Мир. ХРВ. 159.