Словник української мови (1927)/бунтовничий
| ◀ бунтовництво | Словник української мови Б бунтовничий |
бунтування ▶ |
|
Бунтовни́чий, а, е. Мятежнический, принадлежащий, свойственный мятежнику. Тугі шиї бунтовничі нахилив під мене. К. Псал. 42.
| ◀ бунтовництво | Словник української мови Борис Грінченко Б бунтовничий |
бунтування ▶ |
|
Словник української мови — Б
бунтовничий
Борис Грінченко
1927
Бунтовни́чий, а, е. Мятежнический, принадлежащий, свойственный мятежнику. Тугі шиї бунтовничі нахилив під мене. К. Псал. 42.