Словник української мови (1927)/буркати
| ◀ буркання | Словник української мови Б буркати |
бурківка ▶ |
|
Бу́ркати, каю, єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.
| ◀ буркання | Словник української мови Борис Грінченко Б буркати |
бурківка ▶ |
|
Словник української мови — Б
буркати
Борис Грінченко
1927
Бу́ркати, каю, єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.