Словник української мови (1927)/буркований
Зовнішній вигляд
◀ буркнути | Словник української мови Б буркований |
бурковина ▶ |
|
Бурко́ваний, а, е. Вымощенный камнем, шоссированный. У Київі завше сухо, бо вулиці бурковані як поміст. Канев. у. Дорога… буркована. Чуб. II. 182. Гн. II. 196.