Словник української мови (1927)/бухан

by Борис Грінченко

◀ бухало

Словник української мови Борис Грінченко Б бухан

буханець ▶

Київ: Горно, 1927

Буха́н, на́, м. 1) = Бухане́ць. Пшенишний бухан. Грин. II. 311. Бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86. *2) Толчок, тумак, пинок. Сл. Нік. Наїстись бухані́в. Быть побитым. Ном. № 4963. Ум. Буха́нчик. Буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.