Словник української мови (1927)/бухтіти
| ◀ бухоний | Словник української мови Б бухтіти |
буц ▶ |
|
Бухті́ти, ті́ю, єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. Харьк. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє. Мир. ХРВ. 341.
| ◀ бухоний | Словник української мови Борис Грінченко Б бухтіти |
буц ▶ |
|
Словник української мови — Б
бухтіти
Борис Грінченко
1927
Бухті́ти, ті́ю, єш, гл. 1) Пылать, вспыхивать. Вогні бухтіють. Харьк. 2) Глухо звучать. Бубон бухтіє. Мир. ХРВ. 341.