Словник української мови (1927)/біг
| ◀ бівпушок | Словник української мови Б біг |
біга ▶ |
|
I. Біг и бог, бо́га, м. 1) Бог. Чоловік стріляє, а біг кулі носить. Ном. № 83. Біг богом, а люде людьми. Посл. Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Котл. Ен. II. 20. Жив у лісі такий бог лісовий. Грин. I. 44. В се врем'я в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід. Котл. Ен. II. 19. 2) Икона, образ. Чуб. VII. 384. Поцілувала на божнику бога. Г. Барв. 239. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. Грин. III. 440. 3) Стари́й бог ? Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить… Вже до воріт, за двір… — говорится о важности ухода уходящего лица. Сим. 228. 4) Скляни́й бог. Водка, штоф с водкой. Тоді то й зазналася я із сим скляним богом. О. 1862. VII. 42. Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати. Мир. ХРВ. 203. 5) Біг-ма́, біг-ма́є. Нет, не имеется. Діточок у їх біг-ма. Шевч. А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці біг-має. ЗОЮР. I. 6) Біг-ме́. Ей богу; право. Біг-ме на щотах не училась. Котл. Ен. IV. 19. Біг-ме, я не брав твоєї сокири. Каменец. у. 7) Біг дав. Есть, имеется. Галиц. 8) Бо́гу роби́ти. Иносказ. — сидеть в тюрьме. Повесть «Мамай» Скальк. 9) Зна́ти бо́гу. Знать молитвы. О. 1862. IV. 9. 10) Бог відь. Бог весть. Ото скільки очима скинеш, бог відь колишні степи. Конот. у. 11) Своі́м бо́гом зроби́ти, піти́. По-своему сделать. Св. Л. 287. См. Зроби́ти. З сього часу пішла своїм богом коло всього. Св. Л. 114. 12) Нія́ким бо́гом не допро́сишся. Никак не упросишь. Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули. Сим. 222. 13) За мали́м бо́гом. Едва. За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили. К. ЦН. 221. За малим богом Криму… не опанував. К. ЦН. 219. 14) За неви́нного бо́га (поби́то, взя́то). Ни за что (побить, арестован и пр.) Мнж. 163. 15) Спасе́ть же біг тебе́! Выражение благодарности. Котл. Ен. II. 29. 16) Коли́ вже те у бо́га і ді́ялось! Бог знает, когда это и было. Сим. 223. 17) У бо́га. Восклицание в досаде, если чего нибудь не находишь. Де ті ключі у бога! Сквир. у. *18) Бог знает (где, когда). Де в бога заєць, де в чорта батько. Катер. А Вержб. *19) На бо́га! Ради бога. 20) См. Бі. Ум. Бо́гонько, бо́гочко, бі́женько, бі́жечко, божо́к. Ей, богочку, таточку, дай погоду! Фр. Пр. 77. Ішов божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста… «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста». Стала дівка, ізлякалась, перед богом заховалась. Млр. Л. Сб. 237.
II. Біг, гу, м. Бег. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен. *'У бігу́. На бегу… Кидаючи баранкові шапки і ловлячи їх у бігу кінцями довгих списів… Лепкий.