Словник української мови (1927)/бігучий

by Борис Грінченко

◀ бігуха

Словник української мови Борис Грінченко Б бігучий

бігучка ▶

Київ: Горно, 1927

Бігу́чий, а, е. 1) О воде: текучий, проточный. Грин. II. 284. Тут водиця бігучая — трохи покупайся. Грин. III. 340. *2) О лошади: с резвым ходом. Панські коні бігучі… Пир. у. Чик.