Словник української мови (1927)/бідниця
| ◀ біднитися | Словник української мови Б бідниця |
біднівство ▶ |
|
Бі́дни́ця, ці, ж. 1) Бедная, бедствующая, бедняжка, несчастная. Шейк. 2) Пустячная вещь? малое количество? ничтожество? Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю: сюди, туди помахнула та нічого не вмотнула. Грин. III. 494. Із ми́шачу бідни́цю. Очень мало. Ном. № 7696.