Словник української мови (1927)/бізувати

by Борис Грінченко

◀ біз

Словник української мови Борис Грінченко Б бізувати

бізуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Бізува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Ручаться, утверждать. Желех. 2) Быть в состоянии. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати. Федьк. 3) — дара́бою. Управлять плотом. Желех.