Словник української мови (1927)/біловус
| ◀ біловолосий | Словник української мови Б біловус |
біловусий ▶ |
|
Біло́вус, са, м. 1) Человек с русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе? Федьк. I. 25. 2) Человек с седыми усами.
| ◀ біловолосий | Словник української мови Борис Грінченко Б біловус |
біловусий ▶ |
|
Словник української мови — Б
біловус
Борис Грінченко
1927
Біло́вус, са, м. 1) Человек с русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе? Федьк. I. 25. 2) Человек с седыми усами.