Словник української мови (1927)/білогородок
| ◀ білоголовник | Словник української мови Б білогородок |
білогрецький ▶ |
|
Білогоро́док, дка, м. Употребл. в загадке: хата. Був на білогородку, та поїхав на чиногородок. (Кот был в хате да забежал на печь). Ном. стр. 294. № 128.