Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/білогривець

Матеріал з Вікіджерел

Білогри́вець, вця, м. 1) Конь с белой гривой. 2) Птица Turdus torquatus, дрозд ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.