Словник української мови (1927)/білозор
| ◀ білозірка | Словник української мови Б білозор |
білозорець ▶ |
|
Білозо́р, ра, білозо́рець, рця, м. 1) = Білозі́р, білозі́рець. АД. I. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. III. 296. 2) Только білозо́р. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. I. 130.