Словник української мови (1927)/білолиций
| ◀ білокрилий | Словник української мови Б білолиций |
білоніг ▶ |
|
Білоли́ций, а, е. 1) С белым лицом, белолицый. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 2) Употребл. как эпитет к слову месяц, заменяя его. Світить білолиций на всю Україну. Шевч. Ум. Білоли́ценький.