Словник української мови (1927)/білотарчик

by Борис Грінченко

◀ білота

Словник української мови Борис Грінченко Б білотарчик

білотурка ▶

Київ: Горно, 1927

Білота́рчик, ка, м.? Герой песни, поющейся в игре того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра с той же песней называется Волода́рь. Чуб. III. 39.