Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/білування

Матеріал з Вікіджерел

Білува́ння, ня, с. 1) Снимание кожи с убитого животного. См. Білува́ти. 2) В свадебн. песнях: покрывало (намі́тка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. Мет. 207. 3) Досчатый забор. Черниг. у.