Словник української мови (1927)/білісінький
Зовнішній вигляд
◀ біління | Словник української мови Б білісінький |
білісінько ▶ |
|
Білі́сінький, а, е. Совершенно белый. Стара Хомишина хата притулилась позад новісінької білісінької хатки. Левиц. I. 22.