Словник української мови (1927)/бімбувати

by Борис Грінченко

◀ бім-бім!

Словник української мови Борис Грінченко Б бімбувати

бір ▶

Київ: Горно, 1927

Бімбува́ти, бу́ю, єш, гл. (См. Бім-бім!) 1) Ничего не делать, праздно время проводить. Бімбує, як жид у шабаш! Посл. Липов. у. 2) Гордиться, чваниться. Бімбує, як Берко в колоді. Ном. 3) Говорить под нос. Шейк.