Словник української мови (1927)/бісурка
| ◀ бісота | Словник української мови Б бісурка |
бісурман ▶ |
|
Бісу́рка, ки, ж. 1) Бранное: чертовка, злая женщина. Подольск. г. 2) м. Пренебрежительно: бес. Його зараз узяв за бороду… той бісурка. Рудч. Ск. I. 116.