Словник української мови (1927)/бісів
| ◀ бісиний | Словник української мови Б бісів |
бісіянський ▶ |
|
Бі́сів, сова, ве. 1) Бесовский, бесов, диавольский. Чаще всего употребл. как бранный эпитет: бі́сів син, бі́сів ба́тько, бі́сові ді́ти, бі́сова худо́ба, бі́сова тісно́та и пр. Не йди туди, бісів сину, де голота п'є. Чуб. V. 1016. 2) Бі́сове ребро́. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. I. 140.