Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/в'ятер

Матеріал з Вікіджерел

В'я́тер, ра, в'я́тір, ра, м. = Я́тір. Ном. № 13437. Ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Гліб. Люде в'ятірі просушували. Грин. II. 58.