Словник української мови (1927)/в'їздити
| ◀ в'їзд | Словник української мови В в'їздити |
в'їзний ▶ |
|
*В'їжджа́ти, жа́ю, єш и в'їзди́ти, здю́, ди́ш, сов. в. в'їхати, в'їду, в'їде́м, гл. В'езжать, в'ехать. Сл. Нік.
| ◀ в'їзд | Словник української мови Борис Грінченко В в'їздити |
в'їзний ▶ |
|
Словник української мови — В
в'їздити
Борис Грінченко
1927
*В'їжджа́ти, жа́ю, єш и в'їзди́ти, здю́, ди́ш, сов. в. в'їхати, в'їду, в'їде́м, гл. В'езжать, в'ехать. Сл. Нік.