Словник української мови (1927)/вадитися
| ◀ вадити | Словник української мови В вадитися |
вадкий ▶ |
|
Ва́дитися, джуся, дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося. Гол. III. 544.
| ◀ вадити | Словник української мови Борис Грінченко В вадитися |
вадкий ▶ |
|
Словник української мови — В
вадитися
Борис Грінченко
1927
Ва́дитися, джуся, дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося. Гол. III. 544.