Словник української мови (1927)/ваканцювати
| ◀ ваканцьовий | Словник української мови В ваканцювати |
вакарка ▶ |
|
*Ваканцюва́ти, цю́ю, цю́єш, гл. Быть свободным, пустовать. Коло церкви ваканцює пляц землі таки добрий; там святять паски на Великдень. Крим.