Словник української мови (1927)/валющий
Зовнішній вигляд
◀ валюшня | Словник української мови В валющий |
валява ▶ |
|
Валю́щий, а, е. 1) Валящий, ненужный. 2) Падающий, не могущий устоять на ногах. Він п'яний, аж валющий. Змиев. у.
◀ валюшня | Словник української мови Борис Грінченко В валющий |
валява ▶ |
|
Словник української мови — В
валющий
Борис Грінченко
1927
Валю́щий, а, е. 1) Валящий, ненужный. 2) Падающий, не могущий устоять на ногах. Він п'яний, аж валющий. Змиев. у.